"Пишу тобі, мій дорогий друже, в альтанці, яку ти добре знаєш. Десятки років пройшли, а я наче боюся, щоб мати не побачила. Ім"я твоє ніколи не лунало з її вуст. Натомість воно поселилося назавжди в моїх. Розмовляю часто про тебе з кузинками, з панною Теклею Сосновською. Аби вона була заможніша, то хотіла б, аби ти з нею одружився. Дуже добра й гарна", – пише княгиня 45-річна Людвика Любомирська до генерала польської армії Тадеуша Костюшка 21 травня 1789?го зі свого родинного маєтку Сосновиця – тепер село в Парчевському повіті Люблінського воєводства у Польщі.
