Статтю присвячено аналізу сучасних підходів до вивчення анафоричних процесів на матеріалі франкомовного дискурсу. Проінтерпретовано трактування поняття анафори українськими та іноземними лінгвістами. Виявлено, що дослідження анафоричних елементів не обмежується класичною проблемою повторення, її потрібно розглядати в комунікативному аспекті. У межах когнітивно-комунікативного процесу описано метод дискурсного аналізу. Доведено, що у процесі дослідження анафоричної номінації лінгвістичного аналізу не достатньо, необхідним є звернення до дискурсивного контексту та дискурсивної пам"яті. Визначено когнітивні операції, які мовець здійснює
над анафоричними номенами у власному искурсі. Розглянуто прагматичний та
функціональний аспекти явища анафори, якіє предметом вивчення інтеракціоністської лінгвістики.
The article is devoted to the analysis of modern approaches to the study of anaphoric processes based on the material of French-language discourse. Explications of
the concept of anaphora by Ukrainian and foreign linguists are interpreted. The newest
methodological principles of comprehensive analysis of anaphoric units in French discourse, namely the combination of linguistic and literary methods, have been further developed. It was reveal&ed that the study of anaphoric elements is not limited to the classical problem of repetition, it must be considered in a communicative aspect. In the framework of the cognitive-communicative process, the method of discourse analysis is described. It& is proved that in the process of studying the anaphoric nomination of linguistic analysis is not enough, it is necessary to appeal to the discursive context and discursive memory. The cognitive operations that the speaker performs on anaphoric nome&ns in his own discourse are defined. The pragmatic and functional aspects of the anaphora phenomenon, which are the subject of the study of interactionist linguistics, are considered. The paper states that in the cognitive-pragmatic aspect the anapho&ric nomination performs important functions within the framework of the connectivity of the discourse. This phenomenon is broad, which can be presented not only explicitly but also implicitly, that is, the reader himself has to guess what is said in &the text, based on his own experience, knowledge and associations. Anaphora can correspond both to the communicative and cognitive requirements, because it not only captures the fragments of the knowledge and experience of the speaker, but also gives& him a certain form in accordance with the communicative plan and the pragmatic intentions of the speaker. The article contributes to further systematization of anaphoric means of language, characterized by expressive and informative potential. Consi&deration of the features of functioning of anaphoric nomens as the structure components of the French-language discourse can contribute to the further study of the semantic-stylistic organization of discourse in general.
Статья посвящена анализу сов&ременных подходов к изучению анафорических процессов на материале франкоязычного дискурса. Проинтерпретировано трактовки понятия анафоры украинскими и иностранными лингвистами. Выявлено, что исследования анафорических элементов не ограничивается клас&сической проблемой повторения, ее нужно рассматривать в коммуникативном аспекте. В рамках когнитивно-коммуникативного процесса описан метод дискурсного анализа. Доказано, что в процессе исследования анафорической номинации лингвистического анализа не&достаточно, необходимо обращение к дискурсивному контексту и дискурсивной памяти. Определены когнитивные операции, которые говорящий осуществляет над анафорическими номенами в собственном дискурсе. Рассмотрены прагматичный и функциональный аспекты яв&ления анафоры, которые являются предметом изучения интеракционистской лингвистики.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
