У статті розглянуто питання розвитку самостійної національної літератури в процесі історичної еволюції суспільства і його мови, історичного зв"язку з іншими культурами, які мають той чи інший вплив на загальний процес художньо -
літературної творчості середньовічної Піренейської Романії. Виокремлено домінування епосу як провідного жанру в більшості літератур Заходу і Сходу, що переконливо свідчить про надзвичайну гостроту морального і політичного поняття військової честі, яке виросло до масштабів ідеалу епохи. Розкрито значення запозичень жанрів, сюжетів, тем, мотивів з поліфонічного багатонаціонального
літературного репертуару у формуванні й утвердженні національного змісту поетичних і прозових творів епохи становлення національної мови і національної літератури Піренейської Романії.
The article focuses on the development of national literature in the process of historical evolution of society and its language, historical relations with other cultures which have some influence on the general literary activity in Medieval Iberian Romania. It was singled out the dominating role of epics as the main genre in the majority of occidental and oriental literatures, which confirms the importance of moral and political meaning of military honor which &grew to the scale of the ideal of the epoch. It was stated the significant role of borrowed genres, plots, topics, motives from the polyphonic multinational literary repertoire in the formation of thenational contents of poetical and prose works of t&he epoch of foundation of the national language and literature of Iberian Romania. The cultural phenomenon of the use of Galician Portuguese in poetry
was highlighted. The tradition confirmed the lyrical function of Galician Portuguese in poetry an&d the King of Leon and Castile supported this tradition on the condition of the absence of general national language of Medieval Spain. The high prestige of Galician lyrics was transformed into the language itself which had special poetical internal& feature. Bright and complicated phenomenon in Medieval culture of Spain is Arabian
- Spanish (Andalusia) poetry of the VIII - XV centuries. It appeared as a result of transference of mighty oriental Arabian (Syrian) tradition onto the Iberian Penin&sula. The bearers of the tradition were Muslim Arabs who settled down in Spain after its conquest. The unique historical situation made Iberian Peninsula the arena of interaction of occidental and oriental civilizations. The external impulses made in&fluence on literary life of Medieval Spain, constantly developing the people"s literary imagination, although not destroying but reinforcing the unique character of the national culture.
В статье рассмотрены вопросы развития самостоятельной национал&ьной
литературы в процессе исторической волюции общества и его языка, исторической связи с другими культурами, которые имеют то или иное влияние на общий процесс художественно - литературного творчества средневековой Пиренейской Романии. Выделено &доминирование эпоса как ведущего жанра в большинстве литератур Запада и Востока, что убедительно свидетельствует о чрезвычайной остроте морального и политического понятия воинской чести, выросшего о масштабов идеала эпохи. Раскрыто значение заимс&твования жанров, сюжетов, тем, мотивов из полифонического многонационального литературного репертуара в формировании и утверждении национального содержания поэтических и прозаических произведений епохи становлення национального языка и национальной &литературы Пиренейской Романии.
