Тайники рідної мови - потужний інструмент будівничого української державності. За словами О. Потебні, зв"язок між мовою і думкою, мовою і світом асоціативних уявлень народу, між мовою і культурою народу підсвідомо породжує рух до суспільного об"єднання за тотожністю національної ідентичності. Думки людей тотожні, якщо вони однозначні. Українці по обидва боки Дніпра підсвідомо відчували свою близькість не лише зі спільності умов життя, а найперше зі спільності рідної мови. Саме рідною мовою людина мислить. За філософською концепцією Гегеля, вихідним пунктом є тотожність буття та мислення. Це формує мовно-національну свідомість, яка впливає на всі сфери суспільного життя українців. І 100 років тому, і тепер люди завше йшли до злуки, перебуваючи під впливом різних геополітичних суб"єктів. Це яскраво відображено в літературі та мові історичних і наукових джерел, які нам залишили видатні діячі нашої держави. Проаналізувавши матеріали творчої та публіцистичної спадщини Івана Франка, ми підвели підсумки його поглядів і натхненної праці у спрямуванні людей до боротьби за незалежність і соборність України.
The secret places of the native language is a powerful instrument of the Ukrainian state builder. According to Oleksandr Potebnia, the link between la&nguages and ideas, between languages and the associative ideas as well as the culture of a people generates the striving toward a societal unification according to the feature of national identity. In the 19th century, Ukrainians in the Austrian (sin&ce 1867: Austro-Hungarian) and in the Russian Empires felt their closeness not only due to similar living conditions, but first and foremost due to their common native language, the language of their reasoning. They strove for unification while they &found themselves in different state formations, as is reflected in literary sources as well as in the language of historical and scholarly sources written by eminent Ukrainian intellectuals. In this article, we attempt to demonstrate that this is als&o true for Ivan Franko"s texts, and we highlight his role for the process of the unification of all parts of Ukraine. Franko was a leading Ukrainian thinker who worked as a writer, journalist and editor of periodicals. He was also a talented organize&r of cultural and educational societies, and he was active in politics. The liberation and the unification of the Ukrainian people was an essential part of his program in all these spheres. His ideas exerted great impact on Galician intellectuals and& had a genuine effect on the unification of Ukraine and, particularly, on the "Act zluky" (the "Unification Act") of 22 January 1919.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
