Кожен українець iще зі шкільної парти пам"ятає, що останній прижиттєвий "Кобзар" нашого геніального поета й художника вийшов у світ коштом Платона Симиренка. Добре відомі й обставини, які передували друку найповнішої на ті часи поетичної збірки Тараса Шевченка. Все почалося з відвідин поетом Млієва влітку 1859 року та гостювання у Симиренків і Олексія Хропаля - керуючого Мліївським заводом відомої фірми "Брати Яхненки і Симиренко". Керуючий, до слова, був одружений із сестрою Платона Симиренка Наталією. Якраз Платон Симиренко під час обіду на поетову скаргу про матеріальну скруту в зв"язку з виданням його творів пообіцяв свою допомогу. Й дотримав слова, позичивши Шевченкові гроші, які той зобов"язався повернути примірниками книги.
