Понад сімдесят років тому в одному з ДіПі-таборів Західної Німеччини представники військової поліції були змушені провести ретельний обшук. Вони сумлінно обшукали метр за метром всі таборові приміщення. Не забули зазирнути в підвал і навіть на дах. Але полонянки ніде не було. Куди ж зникла... корова? Історія, яку в своїх спогадах переповів свідок подій піаніст Анатолій Мірошник. Проблема харчування була актуальна як для німців, так і для мігрантів різних національностей. Щоправда, німецькі селяни, які вирощували городину, перебували у трохи кращих умовах. Водночас при частині таборів переміщених осіб і біженців також було облаштовано невеликі городи, де вирощували дефіцитні овочі та зелень. Проте шпальти українських газет і журналів, які видавалися у другій половині 1940-х років у Західній Німеччині, рясніли памфлетами, фейлетонами і шаржами, в яких гумористи порушували типові проблеми епохи ДіПі (англ. displaced person - переміщена особа).