У статті розглядаються методологічні проблеми історико-філософських студій духовно-академічної філософії. Виокремлюються головні проблематичні моменти: відношення філософії та теології і проблема привласнення та синтезу філософської спадщини. Осмислюються результати історико-філософського вивчення цієї філософії протягом посттоталітарної епохи. Аналізується можливість дослідження такого роду, не як моногенези релігійної філософії, але як повноправної складової філософії доби.
В статье рассматриваются методологические проблемы историко-философских исследований духовно-академической философии. Выделяются основные проблематические моменты: отношение философии и богословия и проблема присвоения и синтеза философского наследия. Осмысливаются результаты историко-философского изучения данной философии на протяжении посттоталитарной эпохи. Анализируется возможность исследования такого рода, не как моногенезиса религиозной философии, но как полноправного компонента философии эпохи.
This article touches uponmethodological problems of historico-philosophical studies on clerico-academic philosophy. Distinguishes the main problematic points: the relation of philosophy and theology and the problem of appropriation and synthesis of the philosophical heritage&. Comprehends the results of historic-philosophical studies of the philosophy throughout the post-totalitarian era. Analyzed the possibility of such studies, not as monogenesis of religious philosophy, but as a full component of the philosophy of the& era.
