Суперстратом для румунської мови, поруч зі слов"янськими, тюркськими й угорськими елементами, стали ще й грецькі. У сучасній румунській мові виділяють три основні прошарки (групи) грецьких лексичних елементів: давньогрецькі слова, що проникли до дунайської латини в першій половині І тис. н. е. (I-VI ст.); запозичення візантійської (середньогрецької) доби, що розтяглися в часі майже на тисячоліття (VII-XV ст.); новогрецькі елементи XVI-XVII ст. та епохи фанаріотів (1711/1714-1821). Підсумовується, що румунська мова відчула сильний грецький вплив, який відбився передусім на лексичному рівні запозиченням великої кількості термінів стосовно духовного й соціального життя, а також на морфемному рівні поширенням дієслівного суфіксу -si й іменникового -ache (для утворення зменшувальних слів від власних імен на зразок Dumitrache від Dumitru, Vаsilache від Vasile та ін.), що зберігся й у сучасній румунській літературній мові: a lipsi "бути відсутнім", a pаrаsi "залишати", a pedepsi "карати", a sosi "прибувати", a vopsi "фарбувати"; також a se fandosi "маніритися, кривлятися", a se sclifosi "маніритися, капризувати, вередувати", a se sclivisi "(гарно, пишно) вбиратися, наряджатися, причепурюватися", a se dichisi "чепуритися, споряджатися" та ін.
Суперстрат&ом для современного румынского языка, наравне со славянскими, тюркскими и венгерскими элементами, стали ещё и греческие. В современном румынском языке выделяют три главные группы греческих лексических элементов: древнегреческие слова, проникшие в дун&айскую латынь в первой половине I тыс. н. э. (I-VI вв.); заимствования византийской (среднегреческой) эпохи временной протяжённостью почти тысячелетие (VII-XV ст.); новогреческие элементы XVI-XVII вв. и периода фанариотов (1711/1714-1821). Итог стать&и: на румынский язык имело место сильное греческое влияние, отобразившееся прежде всего на лексическом уровне заимствованием большого количества терминов на обозначение духовной и социальной жизни, а также на морфемном уровне распространением глаголь&ного суффикса -si и суффикса имени существительного -ache (для образования уменьшительных слов от имён собственных, например, Dumitrache от Dumitru, Vаsilache от Vasile и др.), сохранившихся в современном румынском литературном языке: a lipsi "отсутс&твовать", a pаrаsi "оставлять", a pedepsi "наказывать", a sosi "прибывать", a vopsi "красить"; також a se fandosi "жеманничать, кривляться", a se sclifosi "капризничать, привередничать", a se sclivisi "(красиво) одеваться, наряжаться", a se dichisi "&принаряжаться" и др.
Substratum of the modern Romanian language includes not only Slavic, Turkish and Hungarian elements but also the Greek ones. There are three main groups of the Greek lexical data in the modern Romanian language: ancient Greek wo&rds, which entered the Danube Latin in the beginning of the 1st millennium A.D.; borrowings of the Byzantine (Hellenistic) era of almost a millennium long (XII-XV centuries); new Greek elements of XVIXVII centuries and period of Phanariotes (1711/171&4-1821). Conclusions: the Romanian language, in the course of its historical development, has met with so many influences from Greece that its lexical and morphemic structure has come to reflect a great number of Greek loanwords and suffixes. Thus, a&t the lexical level we can find a great number of borrowings connected with social and spiritual life. And the morphemic structure is represented by the verbal suffix -si and the noun suffix -ache (which is used to form the diminutives from the prope&r names, for example, Dumitrache from Dumitru, Vаsilache from
Vasile etc.), preserved in the modern literary Romanian language: a lipsi "to be absent ", a pаrаsi "to leave", a pedepsi "to punish", a sosi "to arrive", a vopsi "to paint"; also a se fa&ndosi "to mince, to give a grimace", a se sclifosi "to grizzle, to be hard to please", a se sclivisi "to dress up", a se dichisi " to get dressed up" etc.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
