This article studies the strategies of rendering chronological time and artistic time in translation based on the comparison of naturally aged and strategically archaized multiple translations. Archaization is studied in a language (stylistic), cognitive and pragmatic aspects. The comparison exposes differences between naturally aged and strategically archaized translations, proving that archaization does not lie in mere imitation of the language features at its earlier stages, but in selective overuseof stylistically marked elements preserved in the modern language. Moderate archaization optimal for translation of a classical work is realized predominantly at the lingvo-stylistic level with inclusion of some historic concepts; however, basic cognitive and pragmatic structures are those of the modern time.
Досліджуються стратегії передачі хронологічного й художнього часу в перекладі на основі зіставлення застарілих і стратегічно архаїзованих множинних переказів. Архаїзація вивчається в мовному (стилістичному), когнітивному та прагматичному аспектах. Порівняння виявляє відмінності між застарілими і стратегічно архаїзованими перекладами, доводячи, що архаїзація полягає не в імітації мовних особливостей більш раннього періоду, а у вибірковому ви&користанні стилістично маркованих елементів, що збереглися в сучасній мові. Оптимальна для перекладу класичного твору помірна архаїзація реалізується переважно на лінгво-стилістичному рівні з включенням деяких історичних реалій; проте основні когніти&вні та прагматичні структури є сучасними.
Исследуются стратегии передачи хронологического и художественного времени в переводе на основе сопоставления устаревших и стратегически архаизированных множественных переводов. Архаизация изучается в языко&вом (стилистическом), когнитивном и прагматическом аспектах. Сравнение выявляет различия между устаревшими и стратегически архаизированными переводами, доказывая, что архаизация заключается не в имитации языковых особенностей более раннего периода, а& в избирательном использовании стилистически маркированных элементов, сохранившихся в современном языке. Оптимальная для перевода классического произведения умеренная архаизация реализуется преимущественно на лингво-стилистическом уровне с включением& некоторых исторических реалий; однако основные когнитивные и прагматические структуры являются современными.
