Теорія інтертекстуальності й сучасний медіадискурс, зокрема український, продуктивно корелюють в умовах стрімкого розвитку інформаційного простору. Розглянуто особливості вираження інтертекстуальності в сучасних медіатекстах, проаналізовано інтертекстуальні засоби як вияви кодування інформації, визначено основні джерела інтертекстів, з"ясовано роль інтертекстуальності в газетних публікаціях інформаційно-аналітичного тижневика "Дзеркало тижня". Залучення інтертекстів у журналістських творах активізує читацьке сприйняття та сприяє конденсації авторської думки. Це своєрідний позатекстовий діалог автора (журналіста, публіциста) і читача, спрямований на більш глибоке розуміння проблеми, її різновимірні інтерпретації, осмислення буття у відомих образах, фактах, ситуаціях. Основними інтертекстуальними засобами в медіатекстах є цитати, ремінісценції та алюзії, які є вдалими прийомами міграції відомих сюжетів, подій, осіб, висловів у контексті журналістських матеріалів. Такі міжтекстові взаємодії створюють емоційно переконливий соціокомунікативний ефект, завдяки зверненню до вічних образів влучно, економно й точно окреслюють ситуацію. Різні прийоми інтертекстуальності змістовно збагачують основну текстову інформацію, служать для ілюстрації, аргументації, &підтвердження певної думки, створюють асоціативні зв"язки з уже відомими текстами, увиразнюють авторську позицію, розширюють світогляд читача, стимулюють до роздумів. Ключові слова: інтертекстуальність, цитата, алюзія, ремінісценція.
The theory of& intertextuality is productively correlated with modern mediadiscourse, Ukrainian in particular, in conditions of the rapid development of the information space. The main objective of this research is to analyse the peculiarities of intertextuality e&xpression in contemporary mediatexts. The article deals with the intertextual means as ways of information coding as well as identifies the main sources of intertexts and considers the role of intertextuality in newspaper articles of informationanaly&tical weekly "Dzerkalo tyzhnya". The use of intertexts in journalistic works intensifies the readers" perception and promotes condensation of the author"s thoughts. This specific extratextual dialogue of the author (journalist) and the reader is aime&d at a deeper understanding of the problem, its diverse interpretation and understanding of existence in well-known images, facts, situations. The main intertextuality means in mediatexts are quotations, allusions and reminiscences, which are good mi&gration ways of familiar stories, events, people, expressions in the context of journalistic materials. Such intertextual interactions createan emotional sociocommunicative effect, owing to the appeal to the eternal images. They determine the situati&on adequately and accurately. In conclusion, various means of intertextuality enrich the main text making it meaningful, serve for illustrating, argumentation and substantiation of an idea, create associative links with familiar texts, make the autho&r"s point of view expressive, broaden the reader"s world outlook, stimulate reflection.
Теория интертекстуальности и современный медиадискурс, в частности украинский, продуктивно коррелируют в условиях стремительного развития информационного прост&ранства. В статье рассмотрены особенности выражения интертекстуальности в современных медиатекстах, проанализированы интертекстуальные средства как проявления кодирования информации, определены основные источники интертекстов, выяснена роль интертекс&туальности в газетных публикациях информационно-аналитического еженедельника "Зеркало недели". Привлечение интертекстов в журналистских произведениях активизирует читательское восприятие и способствует конденсации авторской мысли. Это своеобразный вн&етекстовый диалог автора (журналиста, публициста) и читателя, направленный на более глубокое понимание проблемы, ее разнообразные интерпретации, осмысление бытия в известных образах, фактах, ситуациях. Основными интертекстуальными средствами в медиат&
