У статті з"ясовано роль іконічності в еволюції контактних мов. Доведено, що іконічність є звичайною семіотичною стратегією в "ембріонних" формах комунікації, а застосування імітативних ресурсів, апеляція до образності звукозображання, діаграматичності морфологічної структури слова та синтаксичних конструкцій у піджинах та креольських мовах мають віталістичне значення в умовах гострої необхідності встановлення контакту, прозорості комунікації та взаєморозуміння в групі носіїв різних мов.
В статье анализируется роль иконичности в эволюции контактных языков. Доказано, что иконичность является продуктивной семиотической стратегией в ранних формах коммуникации, а использование имитативных ресурсов, апелляция к образности звукоизображения, диаграмматичности морфологической структуры слова и синтаксических конструкций в пиджинах и креольских языках имеют виталистическое значение в условиях острой необходимости установления контакта, прозрачности коммуникации и взаимопонимания в группе носителей различных языков.
The article examines the role of iconicity in the development and functioning of contact languages. It is argued that iconicity (similarity between the signifier and the signified) is a common semiotic strategy in the early forms of communicat&ion. The iconic features of onomatopoetic images, morphological and syntactic diagrams are valuable for pidgin and creole speakers, vital for communicative transparency and mutual intelligibility in the multicultural contact environment.
