Статтю присвячено проблемі культуроцентричного міждисциплінарного дослідження ритуалізованих форм комунікації. Ритуал розглядається як базова культурна модель, яка має адаптативно-гармонізувальну функцію і включає діяльнісно-поведінковий, комунікативний, семіотичний аспекти. Визначаються основні структури відношень і семантичні категорії, які складають основу цієї моделі.
The article deals with problem of cultural-centric interdisciplinary study of the ritualized forms of communication. The ritual is regarded as an essential cultural model, which has an adaptive and harmonizing function and includes pragmatic, behavioral, communicative, semiotic aspects. The article defines the core structure of relations and semantic categories that form the basis of this model.
Статья посвящена проблеме культуроцентрического междисциплинарного исследования ритуализованных форм коммуникации. Ритуал рассматривается как базовая культурная модель, имеющая адаптативно-гармонизующую функцию и включающая деятельностно-поведенческий, коммуникативный, семиотический аспекты. Определяются основные структуры отношений и семантические категории, составляющие основу этой модели.
