Пропонується аналіз синтаксичної категорії вставності як універсалії, що виявляє семантичну й прагматичну подібність в українській і російській мовах; встановлено різні способи презентації мовленневої свідомості, що коригує атрибути, здатні насичувати йнарощувати семантичну глибину речення, розширюючи його схему. Встановлено граматичні й акцентні ознаки вставності.