Дослідження присвячено типології семантичних переходів у назвах диких тварин у ностратичних мовах. Мета роботи полягала у визначенні частотності та інтенсивності семантичних переходів у назвах видів Canidae, Mustelidae, Felidae, а також створенні класифікації цих зсувів. У результаті було зроблено висновок про те, що для афразійських мов більшою мірою характерні три- або навіть чотирикомпонентні ряди семантичних переходів, тоді як для решти ностратичних мов - переважно двокомпонентні, причому зі значнобільшою продуктивністю в індоєвропейських мовах. Характер цих зсувів свідчить про те, що до споконвічної індоєвропейської лексики належать в основному назви тварин сімейств Mustelidae і Canidae, тоді як назви тварин сімейства Felidae можуть бути запозиченими або похідними від двох інших номінативних груп.
Исследование посвящено типологии семантических переходов в названиях диких
животных в ностратических языках. Цель работы заключалась в определении частотности и интенсивности семантических переходовв названиях видов Canidae, Mustelidae, Felidae, а также создании классификации этих сдвигов. В результате был сделан вывод о том, что для афразийских языков в большей степени характерны трех- или даже четырехкомпонентные ряды семантических переходов,& тогда как для остальных ностратических языков - преимущественно двухкомпонентные, причем со значительно большей продуктивностью в индоевропейских языках. Характер этих сдвигов свидетельствует о том, что к исконной индоевропейской лексике относятся в& основном названия животных семейств Mustelidae и Canidae, тогда как названия видов семейства Felidae могут быть заимствованными или производными от двух других номинативных групп.
This study is devoted to the typology of semantic change in the name&s of wild animals in the Nostratic languages. The purpose of the work is to determine frequency and intensity of semantic progression in the names of species Canidae, Mustelidae, Felidae, as well as to establish the classification of these shifts. As& a result, it was concluded that three- or four-component series of semantic change are more typical for Afrasian language, whereas the other Nostratic languages - preferably bicomponent, with much greater productivity in Indo-European languages. The& nature of these shifts suggests that a primordial Indo-European vocabulary consists mainly of the animal names for Mustelidae and Canidae, while the animal names for Felidae can be borrowed or derived from the other two groups.
