Evolution of US policy toward Iran"s nuclear program in XXI century: from president Bush to president Trump
Видавництво:
Інститут міжнародних відносин
Рік:
2020
Сторінок:
P. 23- 33
Тип документу:
Стаття
Головний документ:
Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових праць / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т міжнар. відносин ; редкол.: Резнікова Н.В., Дорошко М.С., Нанавов А.С. [та ін.]. Вип. 144. - Київ: Інститут міжнародних відносин, 2020
Анотація:
Since 2002 until now, the Iranian nuclear program remains one of the hottest international problems despite the efforts of three US presidential administrations, which ruled during this time to solve the Iranian issue. This article analyses and comparesthe policy toward Iran of three US presidents George Bush, Barack Obama, and Donald Trump, discusses the positive and negative consequences of their attempts to solve the Iranian nuclear issue, and outlines the future prospects of US-Iran communication over the nuclear deal. President Trump"s policy on Iran was somewhat similar to that of President Bush, both presidents rejected the policy of any concessions to Iran and focused on the policy of pressure. The US withdrawal from the JCPOA influenced not only the relations between the US and Iran, but also the relations of European countries, as since its release in 2018, Europe has tried to save the JCPOA and deter Iran from resuming its nuclear program. In general, Trump"s policies not only canceled thenuclear deal, which was the result of long negotiations by the Obama administration, but also complicated further negotiations with Iran. Despite the victory of Democrat Joe Biden, who is a follower of Obama"s policies, signing a new agreement with Ir&an may be even more difficult than it was in 2013-2015, because Iran"s missile program has become even more developed, as well as distrust of international treaties as well. The article analyzes the possible consequences of Trump"s policies and optio&ns for returning to dialogue and agreement. The next crucial stage in Iran-US relations is the upcoming elections in Iran in 2021, the results of which will affect the readiness of any concessions to ease sanctions and establish a dialogue.
З 2002 р&оку іранська ядерна програма залишається однією з найгарячіших міжнародних проблем, попри зусилля трьох адміністрацій президента США розв"язати іранське питання. У статті аналізується та порівнюється політика президентів Джорджа Буша, Барака Обами та& Дональда Трампа щодо Ірану, обговорюються позитивні та негативні наслідки їхніх спроб розв"язати іранське ядерне питання та висвітлюються майбутні перспективи спілкування США та Ірану щодо ядерної угоди. Так як політика президента Трампа щодо Ірану &була дещо схожою з політикою президента Д. Буша, обидва президенти відкинули політику будь-яких поступок Ірану та зосередилися на політиці тиску. Вихід США з СВПД вплинув не тільки на відносини США та Ірану, а також на взаємовідносини європейських кр&аїн, адже з часу виходу у 2018 році Європа намагалася врятувати СВПД та стримати Іран від відновлення своєї ядерної програми. Взагалі політика Д. Трампа не тільки перекреслила ядерну угоду, яка стала результатом тривалих переговорів адміністрації Оба&ми, а ще й ускладнила подальші переговори з Іраном. Попри перемогу демократа Джозефа Байдена, який є послідовником політики Б.Обами, підписання нової угоди з Іраном може бути ще складнішим. ніж це було у 2013 - 2015 роках, адже ракетна програма Ірану& розвивалась, а недовіра до міжнародних договорів зростала. У статті проаналізовані можливі наслідки політики адміністрації Д.Трампа та варіанти повернення до діалогу та угоди. Наступний вирішальний етап в ірано-американських відносинах - це майбутні& вибори в Ірані у 2021р., результати яких можуть вплинути на готовність Тегерану йти на поступки заради послаблення санкцій та налагодження діалогу.
С 2002 года иранская ядерная программа остается одной из самых острых международных проблем, несмотр&я на усилия трех администраций президента США, которые правили в то время. В статье анализируется и сравнивается политика президентов Джорджа Буша, Барака Обамы и Дональда Трампа относительно Ирана, обсуждаются положительные и отрицательные последств&ия их попыток решить иранскую ядерную проблему, а также очерчиваются будущие перспективы американоиранского взаимодействия по ядерной сделке. Так, как политика президента Д. Трампа по Ирану была несколько схожей с политикой президента Д. Буша, оба пр&
