У роботі висвітлені актуальні питання, пов"язані із захистом критично важливих об"єктів інфраструктури, від функціонування яких залежить виживання людської спільноти. Показано, що стрімкий прогрес в сфері інформаційних технологій, з одного боку дозволяєсучасним економікам багатьох країн стати нерозривно взаємопов"язаними, з іншого боку цей процес піддає людство цілому ряду безпрецедентних загроз, які прагнуть дестабілізувати суспільне життя, втручаючись в роботу критично важливих об"єктів інфраструктури. Проведено аналіз того, що є істинними причинами такої пильної уваги до подібних об"єктів з боку кібертерористів. Представлені топ 10 основних загроз для промислових систем управління. Вказані кроки визначення відповідної критичності об"єктів інфраструктури. Наведено список 11 критично важливих секторів і 37 відповідних підсекторів, визначених Європейським Союзом. Запропоновано відповідь на питання, з якою метою країнам слід розробляти загальнонаціональні стратегії захисту критично важливих об"єктів інфраструктури. Запропонована стратегія кількісної оцінки рівня захищеності критично важливих об"єктів інфраструктури від ризику стороннього кібернетичного впливу. Обгрунтовано необхідність об"єднання державами різних елементів захисту критично важлив&их об"єктів інфраструктури. Зазначено, що політики в області кібербезпеки повинні займати центральне місце в захисті критично важливих об"єктів інфраструктури. Відзначено, що не всі національні стратегії кібербезпеки забезпечують однакове місце і зна&чимість для критично важливих об"єктів інфраструктури. Зазначено, що при розробці національної стратегія щодо захисту критично важливих об"єктів інфраструктури, важливо скласти повний перелік всіх національних політик, що мають до неї відношення. Зро&блено висновок про те, що є важливим інструментом для захисту критично важливих об"єктів інфраструктури, на сьогоднішній день.
