Усю правду, як відомо, знають насамперед ті, хто її приховує. Саме це можемо сказати про втрати українства від Голодомору-геноциду 1932-1933 років. Реальну картину цієї всенародної трагедії тоді справді знали чекісти. Інколи високопоставлені чини цього відомства могли й таємно похвалитися перед іноземцями про дійсний стан проблеми. Тому й не дивно, що саме від них німецькі дипломати довідалися про цю жахливу статистику - від 7 до 10 мільйонів жертв. І саме цей вираз десятки років повторювався в діаспорі, звідти він перейшов після проголошення незалежності і в Україну. І от коли кільканадцять років тому на Міжнародній українознавчій конференції в Іллінойському університеті (США) професор Дмитро Штогрин почув від демографа Олега Воловини цифру меншу 4 мільйонiв, то був ошелешений. Нині вже покійний Дмитро Штогрин до самої смерті в позаминулому році не міг повірити в те, що звичний у діаспорі вираз про ці втрати - "від семи до десяти мільйонів" - може бути перекреслений кабінетними формулами Воловини.