Ні, я жива! Я вічно буду жити! / Я в серці маю те, що не вмира». Слова, що їх вклала Леся Українка в уста Мавки, стали для поетеси пророчими. Попри нерозуміння при житті, цензурування після відходу у вічність, поетеса, яка стала символом боротьби українського народу за своє національне «я», увійшла в серця мільйонів українців. Її творчість сьогодні як ніколи актуальна. Вона надихає. Спонукає до роздумів. Згадаємо малодосліджену сторінку в житті родини Косачів. Ідеться про епоху ДіПі (англ. displaced person - переміщена особа). Це був час, коли сотні тисяч українців змушені були залишити рідні домівки. Вони у 1940-х роках опинилися в Західній Німеччині й отримали статус «переміщені особи» та «біженці». Були серед тисяч скитальців і представники славетної родини Косачів.
