Зроблено висновок, що застосування лінгвостатистичних підходів для наукометричного аналізу законодавчих текстів дозволяє виділити основний та неосновний, або пріори- тетний та непріоритетний (вторинний), тематичний контекст їх змістовності. Подібний підхід до аналізу законодавчих актів можна здійснювати в автоматичному режимі після написання відповідних програмних алгоритмів, що дозволить зменшити вплив людського чинника при аналітичному розгляді законодавства. Цей метод буде дуже доречним тоді, коли закон знаходиться на етапі законопроекту, між першим і другим читанням: ав- томатизований лінгвостатистичний підхід дозволить швидко побачити, як змінюється основна тематична спрямованість закону після внесення поправок, і дозволить значно ско- ротити часухвалення закону.
