На основі італо- й англомовної літератури представлено аналітичний огляд зображень Богородиці у релігійному живописі, скульптурному мистецтві, музейних колекціях і мозаїках м. Венеції. Почитання Пречистої Діви Марії, як покровительки міста, у Венеції має давні історичні витоки й яскраво виражене за допомогою візуальної мови мистецтва різних стилів, зокрема італійського ренесансу. Відомі малярі, представники знаменитої венеційської школи живопису, залишили після себе велику кількість полотен присвяченихБогородиці, які зберігаються у храмах, музеях, галереях Венеції та репрезентують важливий вимір для сучасних історичних, мистецьких, теологічних і маріологічних досліджень. Іншим важливим аспектом є мозаїки храмів Венеції та островів Венеційської лагуни, які представляють переплетення візантійського стилю з творчими здобутками венеційських майстрів, які грунтовно навчалися техніки візантійського мистецтва, у результаті витворивши свої унікальні стилістичні особливості.
