Розглянута історія Ізмаїльської старообрядницької єпархії в 1906-1919 рр. В цей період вона припинила існувати як самостійна єпархія, опинилася під тимчасовим управлінням різних єпископів - спочатку Іоанна Московського, потім колишніх неокружників ПетраБессарабського та Кирила Одеського і Балтського. Це викликало занепокоєння місцевих старообрядців, які майже щорічно подавали прохання Освяченому Собору старообрядницьких єпископів поставити їм власного єпископа, навіть пропонували кандидатури - АрсеніяУральського, Інокентія Нижегородського, Олексія Богатенкова, Михайла Семенова тощо, але безрезультатно. Відродження самостійної Ізмаїльської єпархії сталося лише після переходу Бессарабії до Румунії.