«Білий птах з чорною ознакою» – фільм особливий в українському кіно. Не тільки тому, що це був подвійний дебют: Івана Миколайчука як сценариста та укладача музики, а Богдана Ступки як кіноактора. Для такого твердження є ще кілька причин. По-перше, в «Білому птахові» вперше показано вояка УПА. Якщо в литовському кіно «лісових хлопців» вивели на екран ще 1964 року, і фільм «Ніхто не хотів помирати» став досить резонансним, то в кіно українському суворо забороняли згадувати сам факт опору, який чинила УПАрадянській владі, а тут Орест Дзвонар був фактично головним персонажем. По-друге, у фільмі Миколайчука та Іллєнка виразно дали про себе знати біблійні ремінісценції, що цілком природно, адже йшлося про жителів краю, де не було боротьби з релігією. По-третє, фільм, на відміну від багатьох «благополучних», мав незвичайну долю – від тріумфу в українському прокаті, від золотої медалі на 7-му МКФ у Москві (1971 рік) і нагород на інших престижних кінофестивалях до розгрому фільму й самого поетичного кіно та гонінь на його авторів, починаючи з 1972 року.
