"У традиційній системі уявлень жінка нерідко асоціюється із землею. Причому в двох значеннях: із землею (ґрунтом, життєдайною «землею-матінкою»), і з землею як певною територією, краєм/країною. В умовах війни такий символізм стає особливо актуальним: коли чоловіків розглядають передусім крізь призму придатності до військової служби, жінок сприймають як тих, хто несе основний тягар турботи за дім у найширшому розумінні слова, як найактивнішу частину населення і, нарешті, просто як найчисленнішу його групу. Отже, жінка починає уособлювати населення, а за ним – і територію. Згадаймо поширені народні перекази: іноземне вторгнення, ворог, що захоплює рідний край, – і героїня, яка сміливо вступає в бій з ним, чи ж молитвою/заклинанням ховає-рятує від нього загрожену місцину. З віками ця схема зазнала неминучих трансформацій, проте загальна ідея – з ким місцева жінка, з тим земля і правда, – лишилася незмінною. Проявилася вона і в кіно про нинішню війну на Донбасі".
