Архітектура ЦУМу свідчить не тільки про високу майстерність його проектувальників, - такі "звичайні професійні" споруди можуть статися, а можуть і не статися саме в цей час і саме тут без помітних наслідків для міста в цілому. Але ця будівля практично одразу стала "своєю" у масштабі та ритмі архітектури київського центру кінця 1930-х і його домінантою. Недаремно і невипадково доля зберегла її під час нищення Хрещатика вибухівкою НКВС і пожежею у вересні-жовтні 1941-го. Цей твір спражнього архітектурного мистецтва став наступним "камертоном"для визначення тональності архітектурно-містобудівного центру Києва, який було відновлено у 1944-1958 роках.
