Зміна правового статусу секс-роботи в Україні: думка населення, думка секс-робітників (соціологічний ракурс).
Визначено поняття "декриміналізація" та "легалізація" секс-роботи. На основі соціологічного дослідження охарактеризовано ставлення українського населення та самих секс-робітників до потенційної зміни правового статусу сфери надання сексуальних послуг в Україні. Проаналізовано ставлення населення до понять і феноменів "секс-робота" та "секс- робітники", рівень поінформованості населення і секс-робітників щодо чинного законо- давства у сфері регулювання секс-роботи в Україні та ставлення до нього, думки про потенційні умови декриміналізації й очікувані зміни як результат зміни правового статусу секс-роботи, ступінь зацікавленості секс-робітників фактом декриміналізації й легалізації та їх готовності до можливих змін. Дані дослідження свідчать про цілком прогнозовану протилежність ставлення, бажань і сподівань щодо потенційних змін правового статусу секс-роботи в Україні пересічного українця таробітника сфери надання сексуальних послуг - від неготовності та неприйнятності таких змін першим до непідготовленості і, можливо, "райдужних" сподівань останнього. Так, 51% українців проти відміни покарання за добровільне надання секс-послуг за вина&городу, тоді як 93% секс-робітників зацікавлені у відміні такого покарання. Моделюючи ситуацію, за якої за секс-роботу буде знято покарання, секс-робітники потенційними покращеннями припускають: більш безпечні умови роботи та зниження ризиків насильс&тва - 74%; можливість юридичного захисту від поліції - 67%, в суді й прокуратурі - 64%; зниження стигматизації на рівні суспільства - 58%, на рівні самооцінки - 53%; розраховують на зниження ризиків для здоров"я, в тому числі інфікування на ВІЛ/ІПСШ &- 49%. Доведено доречність формування в суспільній думці ставлення до секс- роботи як різновиду підприємницької діяльності, яка має регулюватися нормами трудового, цивільного, господарського, фінансового та інших галузей права, а до секс-робітників -& як таких, які мають право на відмову (від клієнта, роботодавця, професії у цілому), належні умови праці та профспілковий або судовий захист, анонімність, соціальні гарантії та пенсію, самоорганізацію тощо.
