Автор аналізує мовну специфіку репрезентації знакових для України фігур у державних іміджевих стратегіях, насамперед, в іміджевій стратегії апеляції до цінностей, яка заснована на аксіологічних принципах. Аргументується теза про потужний іміджеформувальний потенціал українських наукових шкіл. Згадуються вчені: М. Остроградський, В. Вернадський, О. Броварець, М. В"язовська та ін. Аналізується широкий арсенал мовних засобів, які використовуються журналістами для створення ефективних іміджевих текстів.
