Розглянуто як позитивний, так і негативний досвід упровадження програм міжнародних фінансових інституцій та урядів різних держав, спрямованих на досягнення повної зайнятості працездатного населення й стійкого розвитку економіки за допомогою податково-бюджетних засобів управління попитом та усталених грошово-кредитних підойм. Обґрунтовано рекомендації щодо зміцнення регуляторних фіскальних важелів зростання стійкості соціально-економічної системи України з урахуванням сучасних тенденцій управління змінами, зокрема на тлі пандемії COVID-19. Раціональну податкову політику слід орієнтувати на вдосконалення законодавчих механізмів у поєднанні з формуванням та розподілом видатків, стимулюванням збереження ресурсів із метою їх більш прийнятного практичного використання. Обов"язкові платежі мають сплачуватися з джерел доходів суб"єктів господарювання та не повинні стосуватися капіталу, бо спрямування останнього на сплату податків суперечить інтересам інвесторів та цілям стійкого відтворення.