День: щоденна українська газета. 6-7 листопада (№ 210/211). - Київ, 2020
Анотація:
Так звана "Справа картографів" багатьох не лише у Грузії змусила згадати про фальсифіковані політичні процеси 30-х - найпохмуріші часи тоталітарного СРСР, що, здавалося б, канув у минуле. 1996 року міністри закордонних справ Грузії та Азербайджану підписали угоду про те, що в основу майбутньої демаркації кордону має бути покладено підписану 1938 року очільниками Верховних Рад трьох "закавказьких" республік СРСР топографічну карту масштабом 1: 500 000. Тим часом, згідно з обвинувальними документами прокуратури, у 1936-1938 роках Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР на основі більш ранніх картографічних матеріалів створив карту більшого масштабу - 1: 200 000, в якій у частині кордону між Грузією і Азербайджаном є значні відмінності як від карти 1938 року масштабом 1: 500 000, так і від узятих обвинуваченими за основу карт 1970-1980-х років. Якщо угодою 1996 року обумовлювалося, що в разі якщо в майбутньому буде виявлено більш ранні картографічні матеріали, ніж карта 1938 року масштабом 1: 500 000,саме їх мають взяти за основу, а карта 1936-1938 років масштабом 1: 200 000 саме створювалася на більш ранніх матеріалах, як вважає обвинувачення, комісія з демаркації кордону в 2006-2007 роках у своїй роботі мала базуватися на ній. Чого не зробили о&бвинувачені, стверджуючи, що оригіналу цієї карти немає, а привезена ними з Вірменії копія містить силу-силенну помилок і неточностей. Не вдаючись до технічних подробиць, за всієї своєї очевидної, як підтверджують не пов’язані з нинішньою грузинською& владою фахівці, недосконалість, горезвісна карта 1936—1938 років масштабом 1: 200 000, всупереч твердженням обвинувачення, не може слугувати розв’язанню головних проблем щодо демаркації кордону, оскільки навіть на ній значна частина монастирського к&омплексу Давид-Гареджі, не кажучи вже про решту спірних територій, належить Азербайджанові. Цей очевидний навіть для далекої від географії та грузинської політики людини факт дає змогу стверджувати, що за звинуваченнями стоять якісь інші, не пов’язан&і з проблемою демаркації грузинсько-азербайджанської кордону міркування.
