Стаття аналізує виклики, обумовлені коронавірусною пандемією, для забезпечення безпеки АЕС. Аналізується досвід, накопичений в атомній енергетиці за багато років, який може бути використаний в інших критичних галузях у контексті так званої великої безпеки (ВБ). У статті розглянуто заходи енергетичних компаній для збереження здоров’я персоналу, що є головним завданням для забезпечення безпеки, які виконуються на АЕС України та інших країн в умовах коронавірусу. Проаналізовано доцільність введення поняття «велика безпека», яку іноді називають інфраструктурною безпекою, щодо великих і складних систем, якими є АЕС, за аналогією з поняттями «великі дані» (ВД). Запропоновано концепцію ВБ, яка характеризується системним, інформаційним та видовим вимірами. Проаналізовано складові ВБ, а саме, інформаційна, функціональна, фізична тощо, до яких додається інфекційна безпека. Показано, що безпека АЕС є прикладом ВБ, оскільки має такі виміри. Визначено можливості й варіанти використання досвіду забезпечення безпеки АЕС для інших критичних систем у контексті ВБ. Запропоновано, що для цього можуть бути використані: досвід і структура потужної системи стандартів та регулювання виконання їхніх вимог; впровадження сучасних електронних та інформаційних технологій (н&априклад, FPGA) з урахуванням дефіцитів безпеки; розроблення й застосування розвинутих систем і засобів контролю та діагностування обладнання і різних систем АЕС; застосування принципів незалежності, диверсності й захисту в глибину; впровадження прин&ципу незалежної верифікації й валідації. Проаналізовано аспекти ефекту «чорного лебедя» (Black Swan) на прикладах коронавірусної пандемії та аварії на Чорнобильській АЕС. Запропоновано стратегії забезпечення стійкості або зменшення наслідків від «чор&них лебедів». Сформульовано рекомендації щодо реалізації концепції ВБ.
