Стус як пульс. У широкому розумінні зоною поета-правдолюба усе життя була ув"язнена в Радянському Союзі Україна
Рік:
2020
Сторінок:
С. 10-11
Тип документу:
Стаття
Головний документ:
Україна молода. 27 жовтня (№ 103). - Київ, 2020
Анотація:
Таких поетів не можна "пояснити" раз і назавжди. Вони періодично актуалізуються і змушують перечитувати їхню творчість знову й знову. Об"єктивність ситуації тут перебуває в безпосередньому зв"язку не тільки з ідеологічними, а насамперед космічними залежностями. Життя космосу має, як знаємо, пульсуючий характер, виявляючи себе, зокрема, у відкритих 1967 року пульсарах. Так само продукує імпульси людське серце, забезпечуючи життєдіяльність людського організму; імпульсують припливи і відпливи вод у морях-океанах, залежачи від фаз супутника Землi Місяця тощо. Літературний процес перебуває у такому ж дискурсі: затишшя в ньому раптом-бува змінюється спалахом активності, що виявляється у з"яві нових літературних імен та нових форм художнього мислення. Звідси прихід фольклору на зміну міфологічній творчості, зародження (після безіменної народної) професійної з іменами літератури на зразок "Слова про Ігорів похід", поява ренесансного Івана Вишенського, а пізніше - бароково-класицистичного Сковороди і травестійно-бурлескного Котляревського, потім - вершина романтизму в творчості Гоголя і Шевченка, переддень модернізму в інтелектуального Франка, власне модернізм у новоромантиків Лесі Українки й Ольги Кобилянської, модерн у вигляді екс- та імпресіонізму в С&тефаника й Коцюбинського аж до... В останнє століття нові імпульси в модернізмі спричинили Тичина (кларнетизм) та Хвильовий (романтика вітаїзму), потім - різновид неоромантизму Яновського, Довженка й Гончара, необарокісти Микола Куліш та Остап Вишня,& зміну яким (переборовши застійний соцреалізм) запропонувала аж фаланга шістдесятників: Іван Драч, Микола Вiнграновський, брати Тютюнники, Ліна Костенко, Дмитро Павличко й кілька постатей трохи меншого літературного калібру. Багато хто в ряд поетів-ш&істдесятників ставить і Василя Стуса, хоча аргументи при цьому висуваються аж надто хисткі. Я вже не раз пропонував серію контраргументів щодо такого трактування творчості Василя Стуса, але змушений повторити їх ще й нині тому, що інтерес до цього пи&сьменника сьогодні активізувався у зв"язку, зокрема, з судовим процесом над книгою Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".
