Стаття присвячена з"ясуванню символіки коня, як персонажу весільного ритуалу. Поставлена проблема реалізується на основі польових матеріалів, зібраних автором на теренах Центрального Полісся. Застосування семіотичного коду дозволяє виявити полісемантичність означеного образу в системі весільного дійства. Серед виявлених значень головними можна визнати санкціонуючу функцію коня, яка виявляється в сюжетах "гіпомантії" (ворожіння конем) та коня-перевізника. Кінь також служить помічником окремих весільних чинів (молодого, свата або боярина) та репрезентує символіку світла. Священність ритуально задіяного коня підкреслюється його мастю.
