Жертвами війн стають не лише люди. Під час конфліктів на Балканах в 1990-х роках були знищені або опоганені численні святині. В статті йдеться лише про втрати мусульман, хоча також були зруйновані або пошкоджені християнські храми, монастирі та кладовища. Роки Боснійської війни 1992 - 1995 років були катастрофічними для мусульманських пам"яток і святих місць в Боснії-Герцеговині. Встановлено, що впродовж 1992 - 1993 рр. збройні сили боснійських сербів знищили в цьому регіоні близько 600 мечетей. Протягом наступних двох років було втрачено ще 500. Серед знищених пам"яток культури були також бібліотеки, музеї, архіви, кладовища, споруди оттоманських часів. Після скасування автономного статусу Косово в 1989 році, регіон був анексований Сербією згідно новій сербській Конституції, ухваленій на початку 1990 року. Серби розпочали будувати нові церкви. Албанці чинили опір сербській владі і зруйнували декілька з них, що дало Сербії новий привід посилитисвою владу і зміцнити позиції у Косово. Напруження у відносинах між сербами і албанцями зростало інаприкінці 1997 року, після того, як почала діяти створена в 1996 році Армія Звільнення Косово, серби почали руйнувати мечеті. Впродовж партизанської війни 1998 - початку 1999 років, перед тим, як 24березня 199&9 року НАТО розпочало бомбардування, було зруйновано від 200 до 220 мечетей. У війні 1990-х років в Боснії-Герцеговині і Косово, історія перетворилась на спотворену "пам"ять"наших чеснот та чужих (минулих і сучасних) провин. Знищення "чужого" необхід&не для підтримки ілюзії щодо існування ворога і загрози сербам чи хорватам. Трагедія полягає в тому, що тисячі людей вбивали свої сусідів і знищували їхні культурні надбання лише через цю ілюзію, яку за браком кращого терміну називають "націоналізмом&".
