Статтю присвячено проблемі періодизації символотворення на прикладі етнокультурного розвитку України. Мета дослідження - розробити періодизацію символотворення на прикладі українського етнокультурного розвитку. Завдання - простежити розвиток символічнихуявлень про Україну і українців на прикладі найзначніших для кожного з періодів розвитку етнокультурних домінант. Їх згруповано за хронологічним принципом на основі наукової періодизації історії України М. Грушевського. Знання про розвиток символотворення у світлі хронології українських етнокультурних процесів систематизовано на основі основоположних принципів історизму та історичної ретроспективи й застосовуючи порівняльно-аналітичний, системно-структурний, об"єктивносуб"єктивний, конкретно-узагальнюючий, хронологічний, конкретно-історичний, феноменологічний, синтезу та узагальнення, ретроспективний та інші методи дослідження. У стародавню добу в символосфері суспільства домінуючими були первісні символи, вони означали символізацію способу господарювання і мали культурну визначеність, але без явних етнічнихознак. Процес символотворення у княжу добу ставав усе більш складнішим і взаємопов"язаниміз етнокультурними та державотворчими процесами. Цей період ознаменувався тим, що деякі символи середньов&іччя набули державного статусу і стали ознаками державності. У період литовсько-польського панування українську символіку поповнили польська та литовська етнічна символіка. У символосфері козацької України панували образи козаків і всього того, що їх& супроводжувало. До символічної концептосфери імперської доби додалася австрійська та російська імперська символіка. У добу національно-визвольних змагань домінуючою була українська державотворча ідея, що полягала у поєднанні символіки зі східноукраї&нських і західноукраїнських земель. У тоталітарну добу етнокультурний розвиток України піддавався значному руйнівному тиску, офіційна символіка була ідеологізована, всюди панувала тоталітарна атрибутика. Усі найважливіші символічні домінанти українсь&кого етнокультурного розвитку зібрані в президентській відзнаці доби незалежності. Серед них золотий княжий тризуб, хрест Володимира, золотий галицький лев, знак "погонь", козак з мушкетом, родовий герб Богдана Хмельницького і герб Української Народн&ої Республіки.
Статья посвящена проблеме периодизации символотворчества на примере этнокультурного развития Украины. Цель исследования - разработать периодизацию символотворчества на примере украинского этнокультурного развития. Задача - проследить &развитие символических представлений об Украине и украинцах на примере значимых для каждого из периодов развития этнокультурных доминант. Они сгруппированы по хронологическому принципу на основе научной периодизации истории Украины М. Грушевского. Зн&ания о развитии символотворчества в свете хронологии украинских этнокультурных процессов систематизированы на основе основополагающих принципов историзма и исторической ретроспективы и применён сравнительно-аналитический, системно-структурный, объект&ивно субъективный, конкретно-обобщающий, хронологический, конкретно-исторический, феноменологический, синтеза и обобщения, ретроспективный и другие методы исследования. В древний период в символосфере общества доминирующими были первобытные символы, &они обозначали символизацию способа хозяйствования и имели культурную определенность, но без явных этнических признаков. Процесс символотворчества в княжеские времена становился все более сложным и взаимосвязанным с этнокультурными и государствообраз&ующими процессами. Этот период ознаменовался тем, что некоторые символы средневековья получили государственный статус и стали признаками государственности. В период литовско-польского господства украинскую символику пополнили польская и литовская этн&ическая символика. В символосфере казацкой Украины господствовали образы казаков и всего того, что их сопровождало. В символической концептосфере имперской эпохи добавилась австрийская и российская имперская символика. В период национально-освободите&
