Головна сторiнка
eng
Наукова бібліотека ім. М. Максимовича UNDP in Ukraine
Увага! Відтепер можна отримати пластиковий читацький квиток також за адресою:
проспект академіка Глушкова 2, кім. 217.

Подробиці читайте тут.
Список містить (0 документів)
Ваше замовлення (0 книжок)
Перегляд стану та історії замовлень
Допомога

Назад Новий пошук

Опис документа:

Автор: Горбовий О.
Назва: Кременчуцький гідровузол (1954-1960 рр.):проектування та будівництво
Рік:
Сторінок: С. 53-59
Тип документу: Стаття
Головний документ: Часопис української історії
Анотація:   У статті розглядаються особливості проектування та будівництва Кременчуцького гідровузла. Вперше вводяться у науковий обіг матеріали урядової комісії по прийманню Кременчуцької ГЕС у постійну промислову експлуатацію. Відзначається роль Дніпрогесуу подальшому освоєнні Дніпра каскадним способом. Адже він мав невелике водосховище, яке могло забезпечити лише добове регулювання води. Для його постійної роботи потрібно було створювати вище по течії річки велике регулююче водоймище, яке могло б акумулювати таподавати воду протягом року або, навіть, кількох. Простежується історія проектних робіт на Дніпрі, у яких понад двадцять років (1932-1954 рр.) фігурувала Кременчуцька ГЕС, як один із регуляторів стоку Дніпра. Альтернативні варіанти (велике водосховище поблизу Києва, регулюючі водоймища на Верхньому Дніпрі тощо) були визнані недоцільними через надлишкову вологість у регіоні. Встановлюється, що населення мало двояке відношення до необхідності переселення: з одного боку - це була добра можливість покращитисвої побутові умови, з іншого - це великий стрес, оскільки люди лише недавно відбудувалися після війни та мали освоюватися на новому місці паралельно з роботою у колгоспах. Наводиться проблема із фінансуванням будівництва гідровузла. Його необхідніст&ь обґрунтовувалася потребою у великому регулюючому стік Дніпра водосховищі. Об"єктивно воно мало затопити значні земельні масиви та вимагало чималих витрат коштів. Через великі капіталовкладення на будівництво гідростанції, навіть, виникла суперечка &між представниками ТЕС та ГЕС. Перші вимагали будувати в основному свої менш витратні енергетичні об"єкти. А другі відстоювали думку про високу маневреність гідроагрегатів та необхідність продовження їх спорудження. У ході будівельних робіт на Кремен&чуцькій ГЕС ставилося питання про їх консервацію. Однак вона виявилася надто дорогою, а тому зупинилися на компромісному варіанті - здешевленні кошторису будови. Воно було відображене в уточненому проектному завданні, затвердженому на четвертому році& будівництва гідрооб"єкта.
   В статье рассматриваются особенности проектирования и строительства Кременчугского гидроузла. Впервые вводятся в научный оборот материалы правительственной комиссии по приемке Кременчугской ГЭС в постоянную промышленную эк&сплуатацию. Отмечается роль Днепрогэса в дальнейшем освоении Днепра каскадным способом. Ведь он имел небольшое водохранилище, которое могло обеспечить только суточное регулирование воды. Для его нормальной постоянной работы нужно было создавать выше &по течению реки большое регулирующее водохранилище, которое могло бы аккумулировать и подавать воду в течение года или даже нескольких. Прослеживается история проектных работ на Днепре, в которых более двадцати лет (1932-1954 гг.) фигурировала Кремен&чугская ГЭС как один из регуляторов стока Днепра. Альтернативные варианты (большое водохранилище под Киевом, регулирующие водохранилища на Верхнем Днепре и т.д.) были признаны нецелесообразными из-за избыточной влажности в регионе. Устанавливается, ч&то население имело двойственное отношение к необходимости переселения: с одной стороны - это была хорошая возможность улучшить свои бытовые условия, с другой - это был большой стресс, поскольку люди только недавно отстроились после войны и должны был&и осваиваться на новом месте параллельно с работой в колхозе. Приводится проблема с финансированием строительства гидроузла. Его необходимость обосновывалась потребностью в большом регулирующем сток Днепра водохранилище. Объективно оно должно затопит&ь значительные земельные массивы и требовало немалых затрат средств. Через большие капиталовложения на строительство гидростанции даже возник спор между представителями ТЭС и ГЭС. Первые требовали строить в основном свои менее затратные энергетически&е объекты. А вторые отстаивали мнение о высокой маневренности гидроагрегатови необходимости продолжения их сооружения. В ходе строительных работ на Кременчугской ГЭСставился вопрос об их консервации. Однако она оказалась слишком дорогой, а поэтому ос&


З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека
читачів не обслуговує.



Вибачте, зараз проходить оновлення бази системи, тому пошук тимчасово недоступний.
Спробуйте будь ласка через 20 хвилин

Цей сайт створено за спiльною програмою UNDP та
Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка
проект УКР/99/005

© 2000-2010 yawd, irishka, levsha, alex