Друга половина ХІХ ст. у історії українського селянства стала періодом складних трансформаційних процесів. Життя селян відбувалося на фоні розвитку східноєвропейських імперій та формування під впливом модернізаційних процесів нових суспільних інститутівта економічних моделей. У статті розглянуто основні авторські підходи, що сформувалися в рамках сучасної історіографії в питанні вивчення соціокультурних процесів у середовищі українського селянства другої половини ХІХ ст. Розкрито основні напрями досліджень, проаналізована джерельна база, представлено пануючі на сучасному етапі методи вивчення соціокультурних процесів.Прослідковано зростання зацікавлення до соціокультурних процесів з моменту проголошення незалежності України. Саме з цього часу перед дослідниками відкрилася можливість до вивчення складних процесів в середовищі українського селянства. Вивчення цієї тематики потребує не тільки залучення нових типів джерел, а й використання прогресивних методів дослідження. Радянська методологія не давалазмоги об"єктивно висвітлювати ці явища. Перед дослідниками постала можливість вільно висловлювати власні думки та висновки. В сучасній історіографії представлено пануючу в науці точку зору про те, що друга половина ХІХ ст. є важливим періодом трансфо&рмації селянської спільноти. Революційні події 1848 р. в Австро-Угорській імперії, земельна реформа 1861 р. у Російській імперії започаткували тривалийпроцес змін та перетворень свідомості й повсякденної культури. У статті приділено увагу використанн&ю у сучасній українській історіографії методологічних підходів відомої французької школи "Анналів". Ці теоретичні викладки використовуються при вивченні складних процесів в рамках великих суспільних спільнот, до яких належить і українське селянство. &Теми, що розкриваються в рамках сучасної історіографії, мають велике значення для формування загального бачення буття українського селянства, а окремі сюжети, такі як взаємовідносини з церквою та оточуючими соціальними групами, роль та місце традицій&ної родини в житті селянина, розширюють знання про минуле українського села. Окремого детального вивчення отримав комплекс світоглядних уявлень селян та тлумачення оточуючого соціального світу. Слід говорити про значні досягнення в царині вивчення со&ціокультурних процесів українського селянства другої половини ХІХ ст. у рамках сучасної історіографії.
Вторая половина XIX века в истории украинского крестьянства стала периодом сложным трансформационных процессов. Жизнь крестьян происходило на фоне& развития восточноевропейских империй и формирования под влиянием модернизационных процессов новых общественных институтов и экономических моделей. В статье рассмотрены основные авторские подходы, которые сформировались в рамках современной историогр&афии в вопросе изучения социокультурных процессов в среде украинского крестьянства второй половины XIX в. Раскрыты основные направления исследований, проанализирована база источников исследований, представлены актуальные на современном этапе методы и&зучения социокультурных процессов. Представлен рост интереса к социокультурным процессам с момента провозглашения независимости Украины. Именно с этого времени перед исследователями открылась возможность изучения сложных процессов в среде украинского& крестьянства. Исследование этой тематики требует не только привлечения новых типов источников, но и использование прогрессивных методов исследования. Советская методология не позволяла объективно освещать эти процессы. Перед исследователями предстал&а возможность свободно выражать свои мысли и выводы. В современной историографии представлено господствующую в науке точку зрения о том, что вторая половина XIX в. является важным периодом трансформации крестьянской общины. Революционные события 1848& г. в Австро-Венгерской империи, земельный реформа 1861 г. в Российской империи начали длительный процесс изменений и преобразований сознания и повседневной культуры. В статье уделено внимание использованию в современной украинской историографии мето&
