У роботі досліджується проблема походження міста Черкаси в контексті легенди 1552 р. про його заснування. Розглядаються основні теоретичні уявлення істориків стосовно реальності цієї легенди та її впливу на східноєвропейську історіографію. Частина істориків сприймає цю легенду як достовірний факт, інші ж вважають її недостовірною. Вказується на безпосередній зв"язок між цією легендою та відомим середньовічним твором "Хронікою Биховця". Висловлюється думка про запозичення із "Хроніки" основної інформації для створення легенди. Зокрема, наголошується на запозиченні ідеї щодо походу литовського князя Гедиміна та традиції заснування ним ряду литовських міст. Як один із основних аргументів використовується відома праця австрійського посла Сигізмунда Герберштейна, котрий безпосередньо цікавився питанням походження Черкас і його можливими зв"язками із кавказькими черкесами. Висловлюється думка про те, що вірогідним автором легенди про походження міста Черкаси став канівський боярин Чайка. По-перше, саме вінвиступив в якості зацікавленої особи у впорядкуванні користування уходами. По-друге, він довгий час виконував адміністративні функції в Каневі, підпорядковуючись старості Остафію Дашковичу.Він мав значні земельні володіння, отримував певні прибутки в&ід уходів і займав посаду канівського намісника ще при старості Остафію Дашковичу в проміжку між 1514 та 1535 рр. Саме через старосту черкаського і канівського та його адміністрацію, до якої належав і боярин Чайка, проходила дипломатична інформація н&а початку ХVI ст. щодо п"ятигорських черкесів. Збіг у назвах став підставою для створення легенди. Автор легенди підкреслив роль литовського фактору як основного у заснуванні міста, а переселення черкесів використав як вторинний результат. Іноді на п&ідтвердження "черкеської версії" як аргумент наводиться існування на території сучасного міста топонімів "Кавказ/Казбет/Казбек". Однак, сучасний черкаський історик Ю. Мариновський аргументовано показав їх пізнє походження (кінця ХІХ - початку ХХ ст.)&, пов"язане з іменами жителів та скороченням в радянський період слів "козацька біднота".
Ключові слова: Черкаси, Канів, легенда, уходи, місто, Остафій Дашкович, черкеси, Гедимін,"Хроніка Биховця"
В работе исследуется проблема происхождения города &Черкассы в контексте легенды 1552 г.о его основании. Рассматриваются основные теоретические представления историков о реальности этой легенды и ее влиянии на восточноевропейскую историографию. Часть историков воспринимает эту легенду как достоверный &факт, другие же считают ее недостоверной. Указывается на непосредственную связь между этой легендой и известным средневековым произведением"Хроникой Быховца". Высказывается мнение о заимствовании из "Хроники" основной информациидля создания легенды. &В частности, отмечается заимствовании идеи относительно похода литовского князя Гедимина и традиции основания им ряда литовских городов. Как один из основных аргументов используется известная работа австрийского посла Сигизмунда Герберштейна, который& непосредственно интересовался вопросом происхождения Черкасс и его возможнымисвязями с кавказскими черкесами. Высказывается мнение о том, что вероятным автором легенды о происхождении города Черкассы стал каневский боярин Чайка. Во-первых, именно он& выступилв качестве заинтересованного лица в упорядочении пользования уходами. Во-вторых, он долгоевремя выполнял административные функции в Каневе, подчиняясь старосте Остафию Дашковичу. Он имел значительные земельные владения, получал определенные &доходы от уходов и занимал должность каневского наместника еще при старосте Остафии Дашковиче в промежутке между1514 и 1535 гг. Именно через старосту черкасского и каневского и его администрацию, к которой принадлежал и боярин Чайка, проходила диплом&атическая информация на начало ХVI в. о пятигорских черкесах. Совпадение в названиях стало основанием для создания легенды. Автор легенды подчеркнул роль литовского фактора как основного в основании города, а переселение черкесов использовал как втор&
