У статті досліджено досвід європейських країн (Німеччини, Франції, Швеції, Великобританії, Чехії, Естонії та Словаччини) з включення екологічного чинника до антикризових документів 2008-2009 років. Проаналізовано сутність впроваджених екологоекономічнихінструментів, їх спільні та відмінні риси, короткострокові та довгострокові економічні та екологічні наслідки. Зроблено висновки щодо ефективності програм утилізації автомобільного транспорту, підвищення енергоефективності, розвитку інфраструктурних проектів та екоінновацій і вказано на необхідність їх корекції на основі довгострокового моніторингу.
В статье исследован опыт европейских стран (Германии, Франции, Швеции, Великобритании, Чехии, Эстонии и Словакии) по включению экологического фактора в антикризисные документы 2008-2009 годов. Проанализированы сущность внедренных эколого-экономических инструментов, их общие и отличительные черты, краткосрочные и долгосрочные экономические и экологические последствия. Сделаны выводы об эффективности программ утилизации автомобильного транспорта, повышения энергоэффективности, развития инфраструктурных проектов и экоинноваций и указано на необходимость их коррекции на основе долгосрочного мониторинга.
The article investigates the experience of the Euro&pean Union and the Member States in including of environmental component to the anti-crisis programs of 2008-2009. The "European Economic Recovery Plan of EU" and Member States Green Recovery plans in Germany, France, Sweden, Czech Republic, Estonia &and Slovakia are analyzed. The main object of research focuses on the economic and environmental consequences of the major groups of environmental and economic instruments, such as: energy effi ciency, modernization and development of transport infra&structure, recycling vehicles program, the development of renewable energy, support for eco- innovation, their common features and national specifics. It"s shown that main conditions of increasing the effectiveness of the "green" anti-crisis measures& are: significant financing, combination of short- and long-term measures and liaison with national competitiveness. The main criteria for environmental impact, such as reducing of energy use and reduction of greenhouse gases are investigated. The au&thor stressed on the problem of assessing the long-term impact of eco-economic instruments for environment because of imperfect methodological framework and remote effect of many completed projects, such as infrastructure upgrades, energy efficiency &of buildings and renewable energy. The most common anti-crisis tool that has been implemented in all European countries, is the energy effi ciency, although it had prevailing temporary social impact. The development of renewable energy, including ele&ctricity grid, received in anti-crisis programs the second place. New eco-eco tool -the disposal of vehicles - was introduced primarily for short-term economic and social impact. However,the environmental impact of such programs is controversial.It"s& hard to assess the results of ecoinnovation and infrastructure projects because of their long-term effect. However, some modernization projects have demonstrated the negative impact of construction works on the environment, which can be minimized on&ly through the effective use of logistics improvements in the future. The conclusion about the need to further improvement of the environmental anti-crisis instruments based on existing data, medium- and long-term monitoring is done. This will help i&n future to include them in anti-crisis and preventive strategies.
