У європейській науці адміністративного права загалом і польській доктрині зокрема звичаєві норми поділяються на звичаї адміністрованих і звичаї адмініструючих суб"єктів, а також на внутрішні (діють всередині організації, наділеної владними повноваженнями) та зовнішні (формуються у відносинах між кількома організаціями чи суб"єктами). Адміністративно-правовий звичай також тісно пов"язаний із доктриною обґрунтованих очікувань, оскільки в разі подібних управлінських дій в аналогічних фактичних обставинах,особа має обґрунтовані підстави очікувати, що стосовно неї буде прийняте таке ж рішення. Відтак, звичай може виступати коректором меж адміністративного розсуду владного суб"єкта, а також засобом тлумачення оціночних понять.
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
