Розглянуто соціологічні перспективи дослідження чинників ставлення громадян до державної влади. Ставлення до державної влади визначаються як реакції індивідів на діяльність різних органів влади, що зумовлені їхніми політичними, економічними та соціокультурними преференціями як наслідками соціальної стратифікації у певному суспільстві. Аналіз теоретичних підходів щодо детермінації ставлення громадян до владних інститутів виокремив соціоекономічні, структурні та ціннісно-ідеологічні чинники. Вплив цих детермінант залежить від обсягу владних повноважень. Стосовно ставлення до центральних органів влади ключову роль відіграють структурні та ціннісно-ідеологічні чинники. Ставлення до місцевої влади більше визначається соціоекономічними мотивами, оскільки люди переважно раціонально підходять до оцінок діяльності міських голів, місцевих рад, місцевих адміністрацій. Зниження підтримки чинної влади посилюється за умови появи у масовій свідомості альтернативних політичних сил, які уособлюють вирішення соціально-економічних проблем або ж сповідують близькі цінності та політичні устремління. Досвід емпіричних досліджень сприйняття українцями політичних інститутів показує, що суспільні трансформації у своїй тривалості спричиняли різні конфігурації визначаль&них чинників ставлення до державної влади. На початковому етапі соціальних трансформацій в Україні визначальним був ідеологічний чинник, коли ставлення до владних інститутів зумовлювалося підтримкою ринкових реформ або прагненням до державного патер&налізму. Водночас проявився вплив структурних чинників: регіонального розподілу, етнокультурних та геополітичних орієнтацій, які на подальших етапах ставали дедалі визначальними. Повторні або моніторингові дослідження дають змогу виявити як особливі &посилення певних чинників у певні роки, так і усталеність та відтворюваність конфігурації детермінант ставлення до державної влади.
