У статті подано літературно-критичний аналіз книги "Нова братина" відомого українського письменника Олега Гончаренка. Зокрема, дослідниця зосереджує свою увагу на художньому осягненні письменником живописних полотен українських художників - Людмили та Володимира Фростецьких. Крім того, авторка зауважує, що ця книга є переконливим свідченням неповторності образного мислення поета, який, послуговуючись магією власного високохудожнього слова, спромігся безпомилково "розкодувати" відчуття, мрії, сподівання"прекрасних запорізьких художників".