Укладання різних типів словників власних географічних назв, як і інших класів пропріальної лексики, пов"язане з двома основними етапами розвитку відповідних напрямів ономастики: початковим (період становлення сучасної ономастики, який супроводжується накопиченням і систематизацією фактичного матеріалу) і зрілим (пе ріод інтенсивного аналізу матеріалу та узагальнень отриманих резуль татів). Для початкового етапу характерне укладання переважно реє стрових словників власних назв, найяскравіший приклад яких - фундаментальний "Словник гідронімів України" (1979), укладений І.М. Желєзняк, А.П. Корепановою, Л.Т. Масенко, А.П. Непокупним, В.В. Німчуком, Є.С. Отіним, О.С. Стрижаком, К.К. Цілуйком. Зви чайно, такого типу лексикографічні праці з"являтимуться й у зріло му віці української ономастики, який вона нині переживає, але вони будуть переважно доповнювати існуючі словники регіональними або з новітніх галузей ономастики (наприклад, словники ніків українсь ких Інтернет форумів).
