У статті привертається увага до такої життєвої проблеми людства, як його виживання в умовах "порожнього світу", коли майже всі природні ресурси вичерпані, а також до тієї ролі, яку відіграє вища освіта у формуванні нового типу людини, що зможе вирішити цю проблему. Автор аналізує ювілейну доповідь Римського клубу, яка пропонує шляхи вирішення цієї проблеми через створення нової парадигми розвитку людства, яка передбачає, крім кардинальних трансформацій у сфері економіки, екології, політики, кардинальнутрансформацію освіти, що є дуже актуальним також для України.
