"У перших сценах фільму Елєма Клімова «Иди и смотри» (1985, сценарій Алєся Адамовича, Елєма Клімова), коли двоє підлітків, боязко озираючись, відбігають від свого села, щоб на території, де велися бої, відшукати в землі зброю («Давай-давай, без пушки в лес не примут», – говорить один із них, оскільки його старший приятель зібрався до партизанського загону), подається хронотопна рамка: «Белоруссия, 1943», що охоплює катастрофічні події та реалії війни, зображені у стрічці. Фільм виконано у гіпержорсткійманері, яка надреалістичністю експресивних фарб, концентрованістю тонів і саундтреку, есхатологічністю ситуацій та епізодів обертається майже натурною, документалізованою розповіддю про буденну небуденність мотивів «людина та її смерть», «людина як композитор смерті»".
