Проаналізовано дії російської армії в останній рік бойових дій на Східному фронті Першої світової війни. Продемонстровано, що протягом 1917 р. у російській армії відбувалися бурхливі внутрішні процеси, викликані бажанням різних політичних сил захопити йутримати владу. Діюча армія дедалі більше переймалася політичною боротьбою й до осені перетворилася на впливову політичну силу, здатну самостійно відігравати вирішальну роль у зміні суспільства (Корніловський "заколот", Жовтнева революція у столицях і на місцях). Зроблено висновок про те, що керівництво російської армії було не здатне досягти успіхів на фронті навіть при численній перевазі над військами супротивника й ціною величезних втрат. При цьому, між російськими солдатами поширювалися пацифістські настрої, бажання швидше закінчити війну будь-якими засобами, що послужило одним із найважливіших чинників, що сприяли успіху жовтневого перевороту і швидкому укладенню Брестського миру.
This paper analyzes the actions of the Russian army in the final year of the fightings on the Eastern Front of the First World War. This paper demonstrates that the Russian army in 1917 was undergoing violent internal processes, caused by the desire of various political forces to seize and retain power. The army in&volvement in the political struggle was steadily increasing and by autumn 1917 it had become an influential political force capable to play independently a decisive role in changing society (the Kornilov affair, the October Revolution in big cities a&nd small communities). The paper concludes that the leadership of the Russian army was unable to achieve success at the front, even with a numerical superiority over the enemy"s troops and at the cost of huge losses. At the same time, pacifist sentim&ents and the desire to end the war by any mean spreadamong the Russian soldiers. These moods were one of the most important factors contributing to the success of the October Revolution in November 1917 and the rapid conclusion of the Brest Peace in &March 1918.
