У статті в категоріях і поняттях сучасної лінгвістики розглянуто проблематику мовної ідентичності як домінанти світогляду П. Куліша — поліфонічної особистості в історії української культури. Матеріал дослідження — епістолярій українського митця слова, який є репрезентативним для розуміння авторської концепції щодо національної ідентичності та її головної ознаки — мовного самоусвідомлення. Епістолярій Куліша досліджується в категоріях теорії Е. Х. Еріксона, що стала інтелектуальною матрицею для розуміння процесів розвитку суб’єкта в певних психосоціальних умовах і обставинах. Аналізується домінанта україноцентричності митця, збагачення його світогляду європейськими ідеями, ідеалами, культурними фактами і, як наслідок, — сформований світогляд з розумінням ідентифікаційної перспективи народу в європейській історії та культурі. Твердиться, що теорія Е.Х. Еріксона створила інтелектуальну матрицю аналізу розвитку суб’єкта в системі психосоціальних умов і обставин. Розглянуто основний постулат автора, в якому аналізується співвідносність особистості з психосоціальною тотожністю. У статті розглянуто критерії етноідентифікації П. Куліша: екзистенційний вибір, усвідомлення шляхів самореалізації, досягнення внутрішньої свободи, вирішення індивідуаль&но-психологічних проблем належності до певної соціальної страти, реалізація потужних інтенцій особистості в національній мові. Аналітика статті побудована на епістолярії П. Куліша — репрезентативній формі авторської комунікації з провідними літерат&орами і громадськими діячами слов’янського світу середини ХІХ ст. Епістолярій дозволяє висвітлити панораму ідей і концепцій, що були актуалізовані інтелектуалами в контексті аналізу проблеми національної ідентичності. На фактичному матеріалі обґрунт&овується теза про еволюцію світогляду П. Куліша, розширення інтелектуальних інтенцій творчої особистості, виявлених у розробці питань мовної ідентичності.