Цивільне судочинство після реформи 2017 р. зазнало значних змін, зокрема, позовне провадження було диференційоване на загальний і спрощений порядки. При цьому роль суду у виборі порядку розгляду справи стала визначальною, оскільки обов"язку звернення досуду в конкретному порядку законом не передбачено, а закріплене відповідне повноваження суду та критерії його здійснення. Отже, справа може бути розглянута в загальному порядку позовного провадження або у спрощеному порядку, який передбачає можливість проведення судового засідання або без такого засідання, відповідно до підстав та критеріїв, передбачених положеннями ст. 11, ч. 4 та 6 ст. 19, ч. 1 і 3 ст. 274, ч. 1 та 2 ст. 277, а також ч. 6 ст. 279 ЦПК України, єдиних підходів застосування яких ще не досягнено на практиці. Отже, об"єктом уваги є проблеми диференціації та визначення судами конкретних мотивів розгляду цивільних справ у порядку загального або спрощеного порядку позовного провадження, а також призначення судового засідання, на підставі аналізу судових рішень судів першої інстанції, ухвалених упродовж 2018-2019 рр., доступних для дослідження на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. У підсумку було виділено проблемні питання, що виникали в судовій практиці, зокрема, щодо визна&чальної ролі суду у виборі порядку розгляду цивільної справи, та запропоновано шляхи їхнього розв"язання.
Following the 2017 reform the civil litigation has been significantly changed. The action proceedings, inter alia, have been divided into gener&al and simplified procedures. Therefore, the role of the court in determining the procedure for of the case consideration is decisive, since the law does not impose the obligation to apply to the court in a specific procedure but stipulates respectiv&e court power and criteria for its implementation. Thus, the case may be heard in the general proceedings or in a simplified procedure, which provides for the possibility of a court hearing or without such a hearing, in accordance with the grounds an&d criteria laid down in Article 11, Parts 4 and 6 of the Article 274, Parts 1 and 2 of the Article 277, as well as Part 6 of Article 279 of the Civil Procedural Code of Ukraine, the common only approaches of which have not yet been achieved in practi&ce. Therefore, the object of attention of the author is the problems of differentiation and determination by courts of specific grounds for consideration of civil cases according to the general or simplified procedure of action proceedings, as well a&s the appointment of a court session, based on the analysis of first instances courts decisions, adopted during 2018-2019 and available for the research on the website of the Unified State Registry of Judgments. As a result, the problematic issues th&at have arisen in the jurisprudence, in particular, regarding the decisive role of the court in choosing the civil case procedure have been identified and the relevant solutions have been proposed. The role of the court is to determine whether there &are grounds for a simplified procedure, whether there are no grounds for a mandatory general procedure for this case consideration, as well as an assessment of the merits and motivation of the plaintiff"s and defendant"s motions for choosing the proc&edure for this case consideration, in particular, as it is defined in Article 11 of the Civil Procedural Code of Ukraine. Exercising the abovementioned powers, the court must first of all proceed with the goals of civil justice and its general princi&ples as well as Article 19 of the Civil Procedural Code of Ukraine.
