Окреслено систему інструментів діяльності публічної адміністрації, які використовуються у сфері надання електронних довірчих послуг, а саме: під час адміністративних процедур набуття юридичними особами та фізичними особами-підприємцями права здійснюватидіяльність із надання кваліфікованих електронних довірчих послуг. Серед таких інструментів виділено адміністративні акти, адміністративні договори й акти-дії. За результатами аналізу адміністративно-правових норм законодавства України, що регулюють правовідносини у сфері надання електронних довірчих послуг, встановлено: повноваження національного регулятивного органу у цій сфері щодо ухвалення рішень про внесення особи до Довірчого списку покладено на Міністерство юстиції України та Національний банк України. Тоді як окремі технічні повноваження в адміністративній процедурі, що завершується прийняттям адміністративного акта у формі рішення про внесення (відмову у внесенні) особи до Довірчого списку, покладені на Державну службу спеціального зв"язку тазахисту інформації України.
Застосовано методи та прийоми логіки, зокрема, метод аналізу для виявлення з-поміж усіх інструментів діяльності публічної адміністрації тих інструментів, що використовуються саме у правовідносинах з надання електронних дові&рчих послуг. Також автором використано порівняльно-правовий метод, завдяки якому було проаналізовано зарубіжний досвід використання інструментів публічного адміністрування під час адміністративних процедур з отримання права надавати довірчі послуги.
&
Зроблено висновок, що система суб"єктів публічної адміністрації у сфері надання довірчих послуг в Україні в певній мірі не узгоджується із принципами побудови системи таких суб"єктів за законодавством Європейського Союзу. З огляду на це запропонован&о здійснити інституційні та функціональні реформи шляхом позбавлення Міністерства юстиції України та Національного банку України регулятивних повноважень щодо ухвалення адміністративних актів, спрямованих на оформлення права приватної особи на наданн&я електронних довірчих послуг, закріпивши ці повноваження виключно за Державною службою спеціального зв"язку та захисту інформації України.
The purpose of the article is to analyse the peculiarities of the use of public administration instruments fo&r the acquisition of the status of qualified electronic trust services providers by private individuals, as well as to identify the shortcomings of these instruments application by public administration bodies. The author aims to develop proposals fo&r bringing relative administrative procedures in accordance with the acquis communautaire.
The author applies methods and techniques of logic. Thus, the method of analysis is used to identify those tools that are used specifically in the legal relat&ionship for providing electronic trust services. The author also uses the comparative legal method to analyse the foreign experience of using public administration tools during administrative procedures for obtaining the right to provide trust servic&es. The results of the study gives a possibility to outline the system of public administration tools used in the area of the acquisition by legal entities the right to provide the qualified electronic trusted services. Among such tools, the author i&dentifies administrative acts, administrative contracts and acts of commission. It has also been established that the Ministry of Justice of Ukraine and the National Bank of Ukraine as the national regulatory bodies in this sphere are entitled to mak&e decisions on the registration of a person in the Trustee list. Whereas certain technical powers in this administrative procedure are assigned to the State Service for Special Communications and Information Protection of Ukraine. The author comes to& a conclusion that the system of public administration institutions in the area of providing trust services in Ukraine doesn"t comply with the principles of constructing a system of such entities in the European Union. The author proposes to implemen&
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
