Стаття присвячена культурологічному аналізу впливу теорії постфордизму, що розглядає постфордистське виробництво із постіндустріальною технологією як основу відтворення індустріального виробництва на глобальному рівні та відтворення капіталістичних суспільних відносин після кризи фордистського способу виробництва та споживання. Досліджується абстрактний соціальний простір міста, який формується за рахунок абстрагування праці та фетишизації речі на рівні практики та формування візуально-геометричної репрезентації простору із репресивною по відношенню до реальності силою знаку. Здійснено аналіз дискурсу довкола міського абстрактного простору, пов"язаного із ідентичністю буржуазного класу та необхідністю утворення ієрархізованої гомогенної просторової текстури виробництва. А також постфордистської глобалізації та постіндустріалізації, що призвели до зміни функції та структури міста при головній ролі постмодерністського режиму сигніфікації як логіки пізнього капіталізму в умовах програмованого споживання.
Статья посвящена культурологическому анализу влияния теории постфордизма, который рассматривает постфордистское производство с постиндустриальной технологией как основу индустриального воспроизводства на глобальном уровне и воспроизведения капитали&стических общественных отношений после кризиса фордистского способа производства и потребления. Исследуется абстрактное социальное пространство города, которое формируется за счет абстрагирования труда и фетишизации вещи на уровне практики и формиров&ания визуально геометрической репрезентации пространства с репрессивной по отношению к реальности силой знака. Осуществлен анализ дискурса вокруг городского абстрактного пространства, связанного с идентичностью буржуазного класса и необходимостью обр&азования иерархизированной гомогенной пространственной текстуры производства. А также постфордистской глобализации и постиндустриализации, которые привели к изменению функции и структуры города при главной роли постмодернистского режима сигнификации &как логики позднего капитализма в условиях программированного потребления.
The article is devoted to the cultural analysis of the influence of the theory of postfordism, which considers post-Fordist production with post-industrial technology as the &basis of industrial reproduction at the global level and the reproduction of capitalist social relations after the crisis of the Fordist mode of production and consumption. The abstract social space of the city is studied, which is formed by abstract&ion of labor and fetishization of things at the level of practice and the formation of a visually geometric representation of space with sign power repressive in relation to reality. The basis of the concept of sociality as the basis of a unified the&ory of space was developed by the French philosopher and sociologist A. Lefebvre and further developed by American social geography and urban studies, in particular in the works of D. Harvey, E. Soggy, D. Gottdiener and others. The followers of Lefeb&vre (apart from those important are F. Jameson"s influence) refer in particular to the interdisciplinary trend of post-Fordism, within which postmodernism is considered in connection with the post-Fordist regime of accumulation (a concept developed b&y the Marxist regulatory school). S. Lesch focuses on the cultural mode of signaling. Likewise, D. Hartmann considers the influence of postmodernism on the post-Fordist regime of capitalism. Paolo True and Pascal Gillen consider within the limits of &post-Fordism the existence in modern conditions of the plural. V. Martyanov examines the links between post-Fordism and the post-industrial / information society conceptualized by D. Bell, E. Toffler, M. Castels and others. The article deals with the& reconstruction of the theory of social space and post-Fordism and outlines the social transformations of the twentieth century. In essence, it was a search for confirmation that the accumulation mode produces and reproduces social space. Architectur&
