У статті сучасна культура (зокрема в етичних вимірах) представлена в оптиці чарівної казки, що дало змогу висвітлити етичні цінності, які сучасність черпає в архаїчних пластах культури й генерує, засновуючись на інваріантах минулого. Казка, з"явившись вархаїці, спроможна відкривати в кожну культурно-історичну добу нові свої грані, смисли, невідомі у часи виникнення. Визначено, що від
свого виникнення до сьогодення чарівна казка виконує терапевтичну, орієнтуючу і виховну функції. У сучасній культурі казка втратила колорит архаїчного жаху й набула певного романтичного флеру і моралістичного забарвлення. Це знаходить відображення в образі героя. Для сучасної культури саме дрімаючий герой є найбільш прийнятним типом героя. Він залишає враження, що на його місці може
опинитися кожен. Героїчне начало в ньому розкривається поступово. У ході оповідання виявляється, що він володіє певними чеснотами, втілює моральну цілісність. Ці якості дають йому змогу подолати перешкоди, пройти випробування. Етичний пафос чарівної казки полягає у переможній боротьбі із злом, втіленні/відновленні справедливості.
В статье современная культура (в частности в этических аспектах) представлена в оптике волшебной сказки, что дало возможность выяснить этические ценности, ко&торые современность черпает в архаических пластах культуры и создает, основываясь на инвариантах прошлого. Сказка, появившись в архаике, способна открывать в каждую культурно-историческую эпоху новые свои грани, смыслы, неизвестные во времена ее возн&икновения. Определено, что с момента возникновения и до нынешнего времени волшебная сказка выполняет терапевтическую, ориентирующую и воспитательную функции. В современной культуре сказка утратила колорит архаического ужаса и приобрела определенный р&омантический флер и моралистическую окраску. Это находит отображение в образе героя. Для современной культуры именно дремлющий герой является наиболее приемлемым типом героя. Он оставляет впечатление, что на его месте может оказаться каждый. Героичес&кое начало в нем раскрывается постепенно. В ходе повествования оказывается, что он обладает определенными добродетелями, воплощает моральную целостность. Эти качества дают ему возможность преодолевать препятствия, проходить испытания. Этический пафос& волшебной сказки состоит в победоносной борьбе со злом, воплощении/восстановлении справедливости.
Contemporary culture is represented in the paper in the fairy tale optics in its ethical dimensions. Such prospects allow to ascertain ethical values &which contemporaneity draws in archaic stratum of culture and generates basing on invariants of past. Using M. M. Bakhtin"s ideas of great time of culture and outsideness, the author exposes a fairy tale as a phenomenon that once appeared in archaics& but in every further cultural-historic period is able to represent its new facets what are unknown to all previous epochs. A fairy tale acts in therapeutic, orienting and educational functions since the time if its origins. Today a fairy tale has lo&st archaic horror tinge and obtained some romantic veil and moralistic color. These dimensions are reflected in an image of a hero. The paper points out the distinction between ethical and democratic heroes (the idea of M. E. Meletinsky). It is menti&oned that content of an image of a democratic hero is better grasped by the N. Tec"s concept a "dormant hero". It is a dormant hero whom contemporary culture comprehends most of all types of a fairy tale heroes. He leaves an impression that everybody& can find oneself at his place. His heroic powers are exposed gradually. During the storytelling, it is turned out that he possesses definite virtues, personifies moral integrity. It is mentioned in the paper that today there are transformations in t&he comprehension what qualities are virtues. Qualities necessary for support of ancestors" cult as well as for keeping house were considered as virtues in archaic culture whereas contemporaneity represents in current fairy tale adaptations qualities &
