Життя з блакиттю і грозою. Максим Рильський: п"ять місяців Лук"янівського СІЗО, провина перед Довженком та збірка, яку неможливо знайти у жодній бібліотеці
Великі митці сприймаються лиш тоді великими, коли потрапляють у народну творчість. «Коллектив надо спаивать!» - любив, кажуть, повторювати Максим Тадейович Рильський, коли в керованому ним Інституті фольклору збирався колектив на яку-небудь вечірку. Гумор полягав у тому, що «спаивать» сприймалося полісемійно: і як данина партійним вимогам про необхідну згуртованість радянських колективів і як натяк на часті випивки в тих колективах...